Як очистити від корупціонерів слідчі органи та підвищити ефективність їх роботи

Поділитися:

FacebookTwitter


В 2018 році найменше за останні 10 років обвинувальних вироків суду за ст. 368 КК (отримання хабаря) та найбільше виправдальних вироків за останні 10 років.

У своєму звіті за 2018 рік ГПУ зазначає суму коштів, що відшкодовано внаслідок збитків завданих корупційними злочинами, але не знає скільки  коштів стягнуто до бюджету за вироками судів за корупційні злочини. Державна судова адміністрація теж не має цих даних.

Час визнати реальний стан справ в боротьбі з корупцією. Детективи, прокурори, слідчі не можуть змінити тенденцію статистики. Якщо за вироками по усіх статтях КК виправдальних вироків 1%, за вироками по ст. 368 КК – 35%. Виправдальних вироків за ст. 368 КК щороку стає більше, а засуджених менше.

Сторона обвинувачення може скаржитися на упередженість судів чи недосконалість законодавства, а сторона захисту може навести аргументи некомпетентності та корумпованості слідчих органів, але в судовому процесі змагальність сторін дозволяє встановити істину у справі.

На підставі даних судової статистики сьогодні можна стверджувати, що в Україні спостерігається негативна динаміка розгляду справ щодо корупції по ключових ст.ст. 191, 364, 368 ККУ.

В Україні неможливо застосувати приклад Сінгапуру, оскільки в суспільстві немає необхідного рівня довіри до органів слідства та суду.

Пропоную запровадити автоматизовану систему для виявлення корупціонерів та підвищення ефективності роботи слідчих органів аналогічно до пропозиції щодо судових органів.

Для цього необхідно:

  1. визначити ключові показники ефективності (КПЕ) роботи кожного детектива, слідчого, прокурора, кожного керівника слідчих органів;
  2. встановити автоматичні правила, що вступають в дію при невиконанні КПЕ;
  3. встановити громадський контроль за роботою цієї системи.

Наприклад, для детектива/слідчого/прокурора КПЕ можна визначити на підставі таких даних:

  • кількість зареєстрованих заяв про вчинення корупційних злочинів;
  • кількість відкритих проваджень;
  • кількість відмов у відкритті провадження;
  • кількість закритих проваджень;
  • кількість проваджень з порушенням строків досудового слідства;
  • кількість повернутих обвинувальних актів;
  • кількість публікацій в ЗМІ по яких не було реагування слідчих органів;
  • кількість зареєстрованих кримінальних проваджень;
  • кількість обвинувальних висновків суду направлених в суд;
  • кількість обвинувальних вироків суду;
  • кількість виправдальних вироків суду;
  • кількість рішень вищих судових інстанцій про скасування (зміну) вироків;
  • сума завданих збитків, що оцінена слідчими в обвинувальних актах;
  • кількість коштів (майна) арештованих в рамках кримінальних розслідувань;
  • кількість коштів (майна) з яких знято арешт в рамках кримінальних розслідувань;
  • кількість коштів, що стягнуто до бюджету за вироками судів, спецконфіскацією, цивільних позовах в рамках КПК;
  • кількість засуджених з позбавленням волі;
  • кількість засуджених без позбавлення волі;
  • кількість засуджених за угодою про визнання винуватості;
  • і т.д.

Аналітика цих даних дає оцінку ефективності роботи конкретного слідчого, а узагальнення даних – оцінку керівнику слідчого органу. Наприклад, слідчий за рік здійснює розслідування 10 проваджень про корупцію. В результаті 2 обвинувальні висновки направляються в суд, який ухвалює 1 обвинувальний та 1 виправдальний вирок. При цьому суди стягують в дохід держави збитки на суму 1 млн. грн. та відшкодовують збитки виправданій особі в сумі 1 млн. грн., завдані незаконними діями органів слідства.

В наведеному прикладі оцінка може бути надана на підставі аналізу усіх даних, зокрема також враховується строк розслідування, кількість процесуальних рішень та їх якість і т.д., а також якість роботи прокурора під час підтримання обвинувачення в суді.

За кожним видом даних (критерієм) встановлюється умовна кількість балів, що призначають у взаємозв’язку із іншими критеріями. Кількісні показники, наприклад відкритих проваджень, аналізуються разом із якісними показниками по цих провадженнях. 

Враховуються процесуальні питання, пов’язані із розподілом повноважень органів (досудове розслідування і підтримання державного обвинувачення в суді).

В результаті загальна оцінка роботи детектива/слідчого/прокурора має певну кількість балів по критеріях, що автоматично визначають недоліки в роботі. Якщо якість роботи детектива/слідчого/прокурора дуже низька він відстороняється від посади та проходить кваліфікаційне оцінювання, а також перевірку майнового стану в разі низьких показників по критеріям: скасування його рішень судами, визнання судом бездіяльності слідчого, визнання дій слідчого незаконними і т.п.

Керівник слідчого органу відстороняється від посади та проходить кваліфікаційне оцінювання, а також перевірку майнового стану.

Керівники САП, НАБУ, ГПУ, ДБР дають публічний звіт за результатом якого Президент приймає рішення.

Запропонована система дозволить:

  • розвантажити суди від необґрунтованих клопотань слідчих;
  • посилить контроль керівників слідчих органів за діяльністю детективів/слідчих/прокурорів;
  • збереже величезні гроші, що витрачаються на роботу слідчих, прокурорів, суддів та інших витрат, що оплачуються з бюджету України;
  • підвищить рівень компетентності слідчих органів;
  • встановити персональну відповідальність за якість роботи від слідчого до Президента;
  • зменшить негативне відношення суспільства до слідчих органів;
  • і т.д.

Якщо результатом п’яти років роботи слідчих є виправдальний вирок, виникає питання до компетентності, оскільки за неправомірні дії слідчого розплачується держава.

Кожен має право на помилку, але систематичні помилки можуть свідчити про некомпетентність чи особисту зацікавленість в такій роботі.

Оцінка цих показників суспільством та самими слідчими органами відрізняється в принципі підходу до оцінювання, оскільки прокурори не проводять службові розслідування на підставі аналітики цих даних.

КДК за 5 місяців цього року прийняла 49 рішень про дисциплінарні стягнення з прокурорів, з яких 6 звільнено за п’янку і 4 за корупцію. Враховуючи, що Україна чемпіон за кількістю прокурорів в Європі, ефект від внутрішніх розслідувань прокуратури наближається  до рівня статистичної похибки. Тому нові сотні прокурорів будуть працювати за старими правилами.

Якщо корупція коштує Україні 2% ВВП, а суми стягнутих збитків від корупції оцінити, наприклад 2 млрд. грн., можна сказати, що ефективність боротьби з корупцією складає близько 0,2% зі 100% можливих.

В 2004 Україна посідала 122 місце за рівнем сприйняття корупції, а в 2018 – 120 місце. Такими темпами Україні знадобиться більше 20 років, що вийти хоча б на рівень Нігерії.

P.S. Стаття 368-2 КК (незаконне збагачення) в останній редакції була прийнята Законом № 889-VIII ще 10.12.2015. При цьому в 2018 році у судах перебувало всього 6 проваджень за обвинуваченням по ст. 368-2 КК і жодного вироку суду.

Підписатися чи поставити "Подобається":

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *